Вийти на світло, коли очі звикли до темряви
Чому колишнім бездомним так складно повертатися до звичайного життя
Це Женя Щербина. Він успішний продюсер, який працює на один з найкращих продакшенів України, знімає у Казахстані серіал для Netflix, живе з дівчиною й літає закордон у відпустку. Але це Женя – п'ять років тому.

У 2019 році автор проєкту suka zhizn познайомився вже зовсім з іншим Женею. Він вже чотири роки жив на вулиці – без документів, без грошей, без друзів чи рідних, без надії на майбутнє.

Фото: The Village
За допомогою проекту чоловіка знайшли близькі друзі. І як Женя сам зізнається у інтерв'ю suka zhizn, він отримав «третє життя».

«Це неймовірне щастя для людини, яка три роки прожила на вулиці. Цей поріг я переступив, буду далі прагнути вгору, і тепер у мене починається вже третє життя. Перше життя було, коли я працював, добре заробляв і добре жив, друге життя було, коли я бомжував на вулиці, а тепер у мене починається трете життя», – каже вже колишній бездомний.
Як пише видання The Village, якому Женя дав інтерв'ю, сьогодні він живе разом з товаришем на квартирі, працює на фрілансі та пише книжку.

«Зараз пишу книжку про всі ті історії, які сталися зі мною. Друзі кажуть, що, знаючи мене, вийде другий "Шантарам". Ця книжка не для продажу, просто для себе та друзів. Я погоджуюся на інтерв'ю, як ось це, у будь-який день. Бо, можливо, хтось прочитає і не зробить моїх помилок», – розповідає Євгеній.
Фото Жені, коли з ним познайомилися suka zhizn
Я дуже гордий і не вмію просити про допомогу. Не зміг переступити через себе
Чому люди стають безхатченками?
Як зізнається герой нашої історії, у скрутній ситуації йому було соромно звертатися до близьких.

«Звісно, я міг зателефонувати друзям і сказати, що в халепі. Вони знали мій характер і розуміли, що теоретично я міг утнути щось схоже. Але хто ж подумає, що нормальна людина може так психанути? Я дуже гордий і не вмію просити про допомогу. Не зміг переступити через себе. І вийшло так, що зателефонувати друзям – соромно, а збирати пляшки на вулиці – нормально. Мене ж ніхто не бачить. Я думав, що мене ніхто не шукав, але потім виявилося, що це не так», – каже Женя.

Але це не єдина причина, чому люди стають бездомними. За даними ООН, число бездомних людей зростає не тільки в бідних країнах, а й в багатьох. Причина цього – стрімка урбанізація, відсутність недорогого житла та зубожіння населення. Серед бездомних також багато молоді з психічними захворюваннями та психологічними проблемами.

"Дах над головою і чотири стіни, що захищають від холоду, - це не розкіш, а необхідність для повноцінного життя в гідних умовах", – зазначає представник НУО у справах дітей та молоді Олівія Тан Хиа та додає, що житло має бути доступним для людей різного соціально-економічних груп.

Також причиною втрати житла може стати:

Переїзд в інше місто в пошуках роботи. Люди їдуть до великого міста, щоб знайти роботу і засоби до існування своєї сім'ї. Але роботу можна втратити через проблеми зі здоров'ям, скорочення або непорядності роботодавця, тому люди залишаються без грошей і житла.

Проблеми в родині. Перший час після розставання людина може знайти притулок у знайомих, але це ніколи не триває довго. Часто буває і так, що людина залишається на вулиці через непорядність родичів

Жертви шахрайства/вимагання. Ними часто стають самотні люди - випускники дитбудинків, люди з ментальними порушеннями, літні, за яких нікому постояти.

Відсутність власного житла після звільнення з ув'язнення. Часто родичі засуджених людей незаконно виселяють їх під час відбування терміну. Трапляється, що по приїзду людина знаходить на місці будинку пустир, якщо під час його укладення будинок визнали аварійним.

Захворювання і травми. Часто важкі захворювання і травми тягнуть за собою неможливість працювати і забезпечувати себе, вимагають величезних грошей на лікування. А отримати належну державну допомогу не завжди можливо.

І це ще не все. Звільнення, втрата житла або його продаж, залежності – все це може стати причиною того, що людина залишається на вулиці.
Чому бездомним іноді так важко повернутися до нормального життя?
Уяви, що ти живеш у повній темряві. Тобі самотньо, страшно, соромно. Твоє життя – це пошук місця, у якому можна сховатися й трохи зігрітися. І вічна боротьба за підтримування такого життя. А ти вже майже і не пам'ятаєш, що воно колись було інакшим. Заплющуєш очі, бо вже немає різниці, навколо все одно темрява.

Із заплющеними очима стає вже й зовсім неможливо розгедіти світло. Ми можемо допомогти людині їх розплющити, як зробили друзі Жені. Життя зміниться, і їй знову може стати самотньо, страшно, соромно. І все що ми повинні зробити у цій ситуації – підтримати прагнення людини знову звикнули до світла.
Авторка: Діана Ковальова
Всі права на зображення належать їхнім автор(к)ам
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website